Фестиваль ПЕДАГОГИКА 21 ВЕКА

наша организация фестиваль правление
Национальная Академия педагогических наук Украины
http://www.osnova.com.ua/
«Шкільний світ»
director-ua.info
«Украина 3000»
Журнал «Пізнайко від 2 до 6″
Музыка, исполненная с душой
Звиад Арабули
УНИВЕРСИТЕТ ЭФФЕКТИВНОГО РАЗВИТИЯ
«Тавале»-фестиваль
Фестиваль Авторских Разработок и Тренингов «ФАРТ»
Альфа – фест

«Діагностика на службі методики»

—Завідувач відділом моніторингу  якості  освіти Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників  Клименко Л.П.

Діагностика на службі методики

Вимірювання – права рука навчання. Без інформації про досягнуті результати  не може виникнути систематичного навчання. Парнелл

Від якості освітньої галузі, від якості отриманих у школі освітніх послуг залежить подальший життєвий успіх дитини. В сучасних соціально-економічних  умовах якість шкільної  освіти є національним пріоритетом і необхідною умовою вступу України до європейського освітнього простору.  Одним із механізмів визначення якості є моніторингові дослідження, що є ефективним  засобом у визначенні перспектив  розвитку шкільної освіти.

В умовах переходу сучасної школи на нові освітні стандарти виникає потреба в такій системі , яка могла б  адекватно змінювати і розвивати шкільне освітнє середовище.

Нові проблеми  виявили  недостатньою мірою  сформоване  вміння всіх учасників навчального процесу моделювати конкретну  педагогічну ситуацію відповідно до поставлених цілей, брати на себе відповідальність за досягнення результатів, недостатнє усвідомлення того, що неможливо жити за старими стандартами, тобто недостатню фахову мобільність педагогів.

Практика свідчить, що більшість педагогів  недостатньо або поверхово обізнана із сучасними освітніми технологіями, методиками, які гарантують  результат. Причинами  є - низька мотивація учителів до професійного зростання, не підтверджена фінансово, неспроможність реалізувати свій творчий потенціал, непідготовленість до впровадження нового змісту та  методів якісної освіти.

Як не згадати виступ І. Франка  у Снятині з рефератом „Наші народні школи і їхні потреби”, де пролунало відоме :”Учителем школа стоїть.” І не менш цінне та маловідоме продовження: ”Коли учитель непотрібний, неприготовлений, несумлінний, то й школа ні до чого”.

Педагогічна задача будь-якого сучасного навчального закладу полягає в тому, щоб  сформована група учнів (клас) досягла  високого рівня досить нечітко поставлених предметних цілей, у результаті засвоєння довільно підібраного змісту навчання засобами,  випадковим чином побудованого процесу навчання. Задачу, у якій фігурують випадкові, нечіткі і довільні дані, розв’язати   важко.  Якщо немає діагностичної мети, то немає і об’єктивного контролю якості навчання.

Педагогічна діагностика є одним із компонентів педагогічного процесу. Зважаючи на те, що завданням педагогічної діяльності є створення умов  розвитку для  учасників педагогічного процесу, а „розвиток” – це якісна зміна певного стану, можна дійти такого висновку: педагогічна діагностика – процес вивчення стану, зміни стану учасників педагогічного процесу, педагогічної діяльності, педагогічної взаємодії.

Педагогічна діагностика складається з чотирьох провідних   груп вмінь (за В. Сластьоніним). До першої групи провідних вмінь структури педагогічної  діяльності  належать діагностичні вміння педагога – вміння вивчати стан розвитку учнів, педагогічної діяльності, педагогічної взаємодії (взаємодії педагога й вихованця, в якій діяльність одного обумовлює певні дії іншого з метою їх розвитку).

Вивчивши стан розвитку учнів, учитель  повинен володіти другою провідною групою вмінь – умінням ставити педагогічну мету і завдання, уміння передбачати результат організованої взаємодії.

Четверта група провідних умінь –  це уміння добирати систему педагогічних засобів , що передбачає володіння різними педагогічними засобами, вміння компонувати (проектувати, моделювати) педагогічні засоби для реалізації поставленої мети і завдань.

П’яту групу провідних вмінь складають рефлексивні вміння – організація рефлексивної  діяльності – своєї та учнів.

За умови логічної побудови навчально-виховного  процесу на діагностичній основі учитель звільняється від недоцільних заходів, обґрунтовано обирає зміст, форми і методи роботи, тобто усвідомлено будує процес навчання та  виховання, управляє успішним становленням особистості, з меншими затратами сил і часу досягає позитивних результатів на всіх етапах -  початковому, поточному, кінцевому.

Основну ідею реформування системи освіти можна сформулювати таким чином : ефективність навчання може бути поліпшена завдяки проектуванню й поширенню  нововведень  - освітніх систем і технологій. Мета  впровадження  розглядається як умова формування якісного освітнього середовища.

Підвищення фахової майстерності передбачає   впровадження нововведень в педагогічну    систему, що поліпшують розвиток і результати навчально-виховного процесу.

Супроводжують   процес підвищення  фахової майстерності педагога діагностичні функції контролю. Завдання педагогічної діяльності полягає у виконанні різноманітних за обсягом видів робіт (чи конкретних заходів), що залежать від змісту нововведення, його мети, термінів та засобів; розроблення  методичних матеріалів, які  б надавали учням можливість:

-         самостійно оволодівати  знаннями,

-         набувати необхідних навичок виконання вправ, завдань,

- самостійно обирати завдання відповідно до своїх здібностей (учня розглядають як особистість, що сама може впливати на зміст навчального курсу і обирати шлях навчання).

Мета  також передбачає усвідомлення моделі бажаного результату  як чинника активізації особистих дій, осмислення етапів та термінів досягнення очікуваного результату, раціональний добір засобів її досягнення. Важливим чинником  педагогічної  діяльності є вміння знайти в суспільно значущій меті нововведення особисту мету.

Процес діагностики та вимірювання елементів педагогічного процесу, педагогічної діяльності, педагогічної взаємодії  базується на кількісних та якісних показниках. Без сумніву,  кожний з підходів   тільки у комплексі  може дати більш об’єктивну  картину дійсного стану  всіх процесів. Отже, однією із найважливіших проблем теорії навчання є розробляння методів вимірювання та оцінювання його показників.

Поступово формується  база даних щодо  діагностування навчально-виховного процесу та його елементів.   Міру значущості  того чи іншого аспекту педагогічної діяльності вчителя, оцінку  його творчого потенціалу (за 5-ма рівнями) визначаються  „Анкетою виявлення творчого потенціалу вчителів” (за О. Виготським). „Анкета для вивчення запитів молодих учителів ” виявляє труднощі, запити, пропозиції  молодих учителів.

Визначити ступінь прояву критеріїв  педагогічної  готовності до продуктивної діяльності  на фрагментах „мотивація”, „креативність”, „професійна здібність” дозволяє „Анкета для визначення здатності педагогів до інноваційної діяльності” (за Л. Даниленко).

Урок – це форма організації  навчання, яким  користується   кожний учитель щодня у навчально-виховній діяльності.. Типи уроків, які сприяють  вищій  активності учнів; методи навчання, які використовуються учителем найчастіше і рідко; форми,  засоби  і технології  навчання виявляє „Анкета для вивчення методичної підготовки та діяльності вчителя”.

Визначають три етапи управління  процесом підвищення фахової майстерності  із впровадження педагогічного нововведення:

1 етап. Попередня підготовка починається з вибору ідей та їх оцінювання  на основі порівняльної експертизи за такими параметрами :

-         актуальність нововведення , що визначається за ступенем його відповідності потребам  навчального закладу, соціальному замовленню, регіональній політиці в розвитку освіти, можливістю розв’язати виявлені проблеми у відповідності з досягненнями педагогічної науки і практики;

-         результативність (оцінювання або на основі наявного досвіду, або на  основі прогнозування);

-         творча новизна (інноваційний потенціал),

-         методична розробленість ідеї ;

-         рівень потреб та  інтересу різних груп педагогів стосовно новації;

-         умови (організаційні, кадрові, фінансові, матеріально-технічні тощо), необхідні для засвоєння ідеї.

2 етап. Дослідження стану практичної підготовки педагога до інноваційної діяльності свідчать про те, що крім загальної курсової підготовки необхідно формувати готовність педагога до конкретної інноваційної діяльності в спеціально створених для цього організаційно-педагогічних умовах, які забезпечують просування педагога від готовності впровадження  конкретної інновації до готовності освоювати будь-яку інше  нововведення.

3 етап. Процес трансформування педагогічної ідеї в педагогічну технологію  відбувається за рівнями:

-         інформативно – аналітичний   (виокремлення з інформаційно-освітнього поля нової ідеї, її адекватне оцінювання, підвищення теоретичних знань з даної проблеми, аналіз умов, необхідних для її застосування, продуктивний синтез особистого досвіду й цільового компонента нової ідеї);

-         організаційно – процесуальний рівень (конкретизація мети  використання ідеї через формулювання дидактичних завдань).

Алгоритм перетворення педагогічної ідеї в педагогічну технологію передбачає  підготовку та використання  відповідних діагностичних інструментів  та  проведення процедур.

Алгоритм перетворення педагогічної ідеї в педагогічну технологію

1.Вибір ідеї (мотивування), вивчення її джерела.Ознайомлення з інформаційними джерелами, публікаціями щодо суті проблеми.

2.Аналіз та осмислення  прочитаного, особистого досвіду, самооцінка знань за проблемою, виявлення існуючих та необхідних умов для застосування ідеї. Морально-психологічна та практична підготовка колективу до реалізації нововведення. Конкретизація змісту педагогічного нововведення.

3.Формування педагогічної мети, застосування нової ідеї в процесі викладання конкретної навчальної дисципліни

4.Прогнозування навчальної діяльності учнів (на основі диференційованого та особистісного підходів)

5.Розробка і створення системної методики проведення уроків

6.Проведення педагогічної мети в навчальні завдання ( відповідно до  змісту програми, особливостей розвитку учнів тощо)

7.Прогнозування навчальних досягнень учнів

8.Аналіз та корекція створеної технології

Критерії  та їх показники , що оцінюють   нововведення, які впроваджує    учитель у навчально-виховний процес , повинні  мати об’єктивний характер ознак  щодо самої діяльності  та визначених ознак впровадження.

1. Ознаки  інноваційної  діяльності

  • Критерії
  • Показники критеріїв
  • Новизна
  • Творчий підхід авторів до вирішення психолого – педагогічних завдань навчання й виховання, оригінальність.
  • Раціоналізація окремих елементів навчально – виховного  процесу, новаторство.
  • Наукова достовірність
  • Відповідність інновацій сучасним науково – педагогічним  уявленням, закономірностям, теоріям, принципам.
  • Прогностичність
  • Відповідність інновацій сучасним дидактичним вимога, вимогам прискорення НТП галузі, спрямованість на майбутнє, можливість прогнозування.
  • Ефективність
  • Результативність, висока ефективність застосування в реальних умовах визначеного навчального закладу, стабільність і тривалість результатів у часі.

2.  Ознаки впровадження нововведень  у навчально - виховний процес

Доцільність

Сприяння вирішенню педагогічних завдань підвищення ефективності професійної підготовки каліф  працівників, відповідність наявності реальних умов для впровадження.

Навчальна і виховна ефективність

Можливість використання нововведення для організації цілеспрямованого навчально – виховного процесів, відповідність можливостям педагога, його досвіду, педагогічним здібностям, рівню наполегливості, особистісним якостям.

Доступність

Відповідність використання нововведення навчальним можливостям учнів: інтелектуальним, віковим, психологічним, рівню підготовленості.

Творчість

Можливість творчо використовувати інновації для активізації пізнавальної діяльності за допомогою реалізації проблемно – пошукових методів, дослідницької діяльності, інших інноваційних  методів навчання.

Техніко-економічні та дидактичні  можливості

Можливість у створенні матеріально-технічного та дидактичного забезпечення, пов’язаного із впровадженням   нововведення.

„У світі, де все стрімко змінюється, стратегічну перемогу отримують ті, хто демонструє здатність швидко вчитися, а швидке навчання потребує здійсненню помилок” ( П. Шумейкер, Р. Понтер), а помилки вимагають коригування. Помилка (застосування методу проб і помилок) стають обумовленими такими обставинами:

1.     Умови постійно змінюються

2.     Проблема є складною, існує багато способів, альтернативних варіантів її вирішення.

Без визнання за учителем і учнем права на помилку навряд чи можна відійти від традицій репресивної педагогіки, утвердити нові підходи справжньої педагогіки гуманізму і співправці. Говорячи про право на помилку мають на увазі відсутність покарання за помилки, право на дію в умовах ризику

Література:

1.     Ингенка М.П. Педагогическая диагностика.- М., 1991.- Гл.1,2,3

Педагогическая диагностика в школе. – Минск, 1987. – Гл. 1,3

2.     Лапідус  В.А. Менеджмент помилок .” Чи мають люди право на помилку”. –Н. Новгород :СМЦ „Приоритет,2002. – 85 с.

3.     Артемчук Л.М., Булах І.Є Вимоги до рейтингової системи оцінювання підсумкових знань // Педагогіка і психологія професійної освіти.-1998.-№3

4.     Булах І.Є. Стандартизація та уніфікація контролю – сучасна тенденція розвитку освіти // К.: НаУКМА,1996

5.     Лукіна Т.О.Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні:монографія.-К.: НАДУ,-2004.-С.

6.     Локшина О. Оцінювання успішності учнів у зарубіжній школі // Рідна шк.-2000.-№11.-С.32-35

7.     Локшина О. Зовнішнє оцінювання навчальних досягнень  учнів (американський досвід та українські перспективи) // Дир. школ.-2006.-№10-11.С.6

8.     Ляшенко О. Стратегія якості  як основа освітньої політики  країн світу //Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи/ За заг. ред. О.І. Локшиної.-К.:К.І.С.-,2004

9.     Семиченко В., Заслуженюк В.Проблема педагогічного оцінювання // Рідна шк.-2001-.№7.-С.

10.      Ізотова А., Квадріціус С. Моніторинг якості освіти // Завуч-2006.-№7.-С.10-14

11.        Моніторинг в освіті // Управл. осв.-2006.-№6 (вкладка)

12.    Матяш Н.,Єресько О. Результати дослідження якості біологічної освіти //Біологія і хімія в школ.-2006.-№1.-С.11-15

метки:

Оставьте комментарий

Новости

Акбашев Талгат Фоатович

Программа Фестиваля «Педагогика XXI века»

Авторам и ведущим

Фестиваль «Педагогика XXI века: 20 лет спустя»

Чередниченко Светлана, Крапович Виктор

Спикеры

Григораш Виктор

Лустенко Елена

© 2006-2011 Фестиваль Педагогика XXI века

webstyle disign | карта сайта