Фестиваль ПЕДАГОГИКА 21 ВЕКА

наша организация фестиваль правление
Национальная Академия педагогических наук Украины
http://www.osnova.com.ua/
«Шкільний світ»
director-ua.info
«Украина 3000»
Журнал «Пізнайко від 2 до 6″
Музыка, исполненная с душой
Звиад Арабули
УНИВЕРСИТЕТ ЭФФЕКТИВНОГО РАЗВИТИЯ
«Тавале»-фестиваль
Фестиваль Авторских Разработок и Тренингов «ФАРТ»
Альфа – фест

Психологічний супровід здійснення інноваційних освітніх проектів: мотиваційний компонент

Автор: Чудакова Віра Петрівна – науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, старший викладач Інституту підготовки кадрів промисловості Міністерства промислової політики України, психолог, консультант, тренер, “Майстер-практик системного НЛП і глибинного консультування”, коуч.

Необхідність перетворень у суспільстві ставить, освоєння стратегії сталого людського розвитку, пріоритетним завданням сьогодення. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті «Головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості». Сучасний етап розвитку освіти в умовах несприятливого впливу економічних і соціально-культурних чинників характеризується пошуком шляхів, способів і засобів самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації творчої конкурентноздатної особистості.

Інновації у педагогіці відображають складний та довготривалий процес, в якому беруть участь багато факторів, впливаючих на нього. У всьому цьому провідне місце відводиться членам педагогічного колективу, яким треба сприйняти і реалізувати педагогічні нововведення. Саме від їх готовності до інноваційної діяльності, від їх ставлення до них залежить успіх і ефективність інноваційних освітніх проектів.

Ось чому саме цьому питанню — дослідженню проблеми щодо формування готовності членів педагогічного колективу до інноваційної діяльності, розробці психологічного супроводу та науково-методичного забезпечення здійснення інноваційних освітніх проектів, корекційних засобів самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу ми приділяємо значну увагу

Носіями педагогічних інновацій виступають творчі особистості, які здатні до:

  • рефлексії — що характеризує здібності педагога до самопізнання, самовизначення і осмислення ним свого духовного світу, власних дій і станів, ролі та місця у професійній діяльності;
  • саморозвитку — як творчого ставлення індивіду до самого себе , створення ним самого себе у процесі активного впливу на зовнішній івнутрішній світ з метою її перетворення;
  • самоактуалізації — як фактору безперервного прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей;
  • професійного самовдосконалення — яке здійснюється у двох взаємопов?язаних (і разом з цим відносно самостійних процесах) формах: самовиховання — ціленаправлена діяльність людини щодо систематичного формування і розвитку в собі позитивних і усунення негативних якостей особистості, у відповідності до усвідомлених потреб відповідно соціальним вимогам і особистісній стратегії розвитку;
  • самоосвіта — оновлення і удосконалення наявних у спеціаліста знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності.

Тому для ефективного управління процесом самовдосконалення підлеглих, управлінцю необхідно вирішити двоєдину задачу:

  1. створити необхідні мотиваційні умови повсякденної професійної діяльності, які будуть спонукати членів педагогічного колективу до самовдосконалення і тим самим формувати готовність до інновапційної педагогічної діяльності
  2. формувати (виховувати) у членів педагогічного колективу відповідні потреби і мотиви. (Мотив — це стійка внутрішня властивість особистості, яка зсередини її спонукає до здійснення визначених дій)

Для вирішення, цих задач нами розроблена та експериментально перевірена психолого-педагогічна технологія експертизи і корекції процесу самовдосконалення особистості членів педагогічного колективу, та формування їх готовності та спроможності до інноваційної діяльності, складовими якої є:

  • модель експертизи і корекції мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу;
  • модель експертизи і корекції мотивації самовдосконалення особистості членів педагогічного колективу.

Розроблено науково-методичний супровід її здійснення.

Підготовлені програма спецкурсу і науково-методичний посібник «Технологія експертизи і корекції інноваційної діяльності членів педагогічного колективу: мотиваційний компонент», що складається із двох частин

  • І частина: «Модель експертизи і корекції мотиваційного середовища ЗНЗ, як складова технології управління процесом самовдосконалення особистості в педагогічному колективі»;
  • IІ частина: «Модель експертизи і корекції мотивації самовдосконалення особистості, як складова технології управління процесом самовдосконалення особистості в педагогічному колективі»;

Яка пройшла апробацію: на базі Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (м.Херсон) і загальноосвітніх навчальних закладах Херсонської області (для управлінців, психологів проведені авторські постійно діючі семінари; на базі методичного кабінету відділу освіти Броварської райдержадміністрації Київської області і проведено постійно діючий авторський науково-методичний семінар «Науково-методичне забезпечення здійснення технології експертизи і корекції (управління) процесом самовдосконалення особистості в педагогічному колективі», для завучів 24–х загальноосвітніх навчальних закладах Броварського району, а для завучів з виховної роботи проведено постійно діючий авторський науково-методичний семінар — тренінг «Психологічні засоби самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу особистості».

Проведені вище згадані семінари дали змогу їх учасникам — завучам загальноосвітніх навчальних закладів:

  • самостійно провести експертизу мотиваційного середовища свого закладу ;
  • «Мозковий штурм» як метод проведення корекційної робот щодо створення сприятливих мотиваційних умов самовдосконалення особистості в педагогічному колективі, що є першоосновою формування її готовності до інноваційної діяльності. Це дало можливість створити у закладі такі умови для того щоб члени педагогічного колективу могли реалізувати свої інтереси, досягаючи одночасно цілей організації, формуючи при цьому спроможність до самовдосконалення, і до інноваційної педагогічної діяльності.

«Технологію» можна представити схематично.

1. Розкриємо детальніше складові «Технології»

«Психолого-педагогічна модель експертизи мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу»

Мотиваційне середовище — це сукупність умов, які визначають направленість і величину зусиль, що докладають члени педагогічного колективу для досягнення цілей загальноосвітнього навчального закладу.

Проведення експертизи мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу дає змогу керівнику:

  • визначити настільки рівень розвитку колективу відрізняється від 'ідеалу', де саме резерв у досягненні найкращих результатів;
  • виявити фактори (сильні та слабкі сторони), які визначають ефективність діяльності колективу, а які призупиняють або взагалі блокують її;
  • зрозуміти за рахунок чого у найбільшій мірі створюється несприятливе середовище, які з мотиваційних умов необхідно змінити перш за все.

2. «Корекційна модель щодо створення сприятливого мотиваційного середовища в загальноосвітньому навчальному закладі».

Для проведення цього етапу запропоновано використати метод «номінальних груп» (метод «мозкового штурму» та метод Дельфі) за визначеним нами алгоритмом. Залучивши до роботи, щодо вирішення проблеми «Шляхи створення сприятливого мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу», весь колектив і прийняти групове рішення.

Що дає можливість:

  • виробити «Модель вирішення проблеми», яка дає змогу визначити першочергові напрямки роботи щодо ліквідації недоліків у мотиваційному середовищі (які були виявлені на попередньому етапі експертизи);
  • визначити конструктивні заходи щодо покращення мотиваційного середовища, створення соціально-психологічних умов для самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації особистості членів педагогічного колективу, що є вихідними формування готовності та спроможності до інноваційної діяльності.

3. «Психолого-педагогічна модель експертизи мотивації самовдосконалення особистості»

Для проведення цього етапу автором підібрані та експериментальне визначені валідні та надійні психодіагностичні методи і розроблено алгоритм дослідження мотиваційних характеристик самовдосконалення особистості членів педагогічного колективу.

Як відомо, успіх інновацій багато в чому визначається здібністю членів педагогічного колективу до інноваційної, творчої, пошукової діяльності, особливу значимість має рівень розвитку такого виду мотивації, як мотивація самовдосконалення особистості (сукупність спонукань і внутрішніх умов, мотиваційних характеристик, які визначають (детермінують), направляють і регулюють процес підвищення професійної компетентності та особистісного росту).

Експертиза мотивації самовдосконалення особистості членів педагогічного колективу дає можливість визначити і оцінити індивідуальні особливості членів педагогічного колективу:

  • ставлення особистості до своєї професійної діяльності (оцінюється за ступенем задоволеності професійною діяльністю, і задоволення потреб членів педагогічного колективу в процесі педагогічної діяльності; виявлення сильних і слабких сторін у мотиваційному середовищі загальноосвітнього закладу);
  • ставлення до себе, як професіонала (самоусвідомлення себе (оцінюється самооцінка і локус контролю (інтегральна характеристика самоусвідомлення, яка пов’язує почуття відповідальності, готовності до активності та самооцінку));
  • мотиваційної структури особистості (визначаються: психолого-педагогічні умови мотивації самовдосконалення; мотиваційний профіль особистості (креативний, експресивний, імпульсивний, монотонний, блокуючий); оцінка рівня прагнення до самоактуалізації; направленість мотивації, ієрархії потреб особистості);

Що дає можливість:

Управлінцю — виявити мотиваційну структуру персонально кожного співробітника, тобто пізнати індивідуальні особливості членів педагогічного колективу, щоб міг обгрунтовано визначити, яку віддачу він має право очікувати від співробітників при тих умовах, які створені в закладі, а також зрозуміти, за рахунок чого у найбільшій мірі створюється несприятливе середовище, які з мотиваційних умов необхідно змінити перш за все.

Це дасть можливість йому:

  • одержати найзагальніші орієнтири у виборі методів створення позитивної мотивації, які будуть найбільш ефективними при формуванні готовності членів педагогічного колективу до інноваційної діяльності.
  • виявити найбільш схильних і найбільш готових до інноваційної діяльності співробітників, опираючись на цей кістяк, управлінець зможе формувати відповідну організаційну (інноваційно-акмеологічну) культуру і поступово залучати інших педагогів, підбираючи для кожного з них свій особливий мотивуючий вплив.

Вчителю — дасть можливість самоусвідомити себе. На основі самопізнання себе, визначення своїх сильних та слабких сторон, у вчителя з’являється бажання, яке спонукає його займатися самоудосконаленням. Прийняття рішення про самоудосконалення відбувається, як правило, при глибокому внутрішньому переживанні вчителем своїх позитивних і негативних сторін особистості. По суті, це саме той етап, коли створюється своєрідна модель (програма, проект) роботи над собою.

Психологу — запропонована діагностична модель дозволить вивчити за визначеним алгоритмом мотиваційне середовище та мотивацію професійного самоудосконалення членів педагогічного колективу, оцінити по цьому параметру кожного співробітника і визначити його характеристичні особливості, конкретний «мотиваційний профіль», морально-психічний стан людини.

Інтерпретація одержаних результатів дасть можливість:

  • прийняти необхідні заходи по розвитку мотивації самовдосконалення,
  • прогнозувати ефективність професіональної діяльності членів педагогічного колективу,
  • проводити корекційну роботу з урахуванням індивідуальних особливостей особистості, в тому числі, за програмою рефлексивно-інноваційного тренінгу, яка розроблена, апробована нами і буде представлена нижче.

4. Багаторівнева модель рефлексивно-інноваційного тренінгу 'Психологічні засоби самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу особистості

Етап корекційної роботи — багаторівневий рефлексивно-інноваційний тренінг (РІТ)., складається з чотирьох модулів (рівнів), при цьому кожний наступний модуль є логічним продовженням і завершенням попереднього.

І–й модуль : «Ваш успіх у відкритті Ваших можливостей» є базовим курсом (азбукою); розрахований на 40 годин аудиторних занять.

ІІ–й модуль : «Методи подолання життєвих криз та розвиток стресостійкості, здібності до швидкої адаптації»; курс розрахований на 20 аудиторних занять.

ІІІ–й модуль : «Сучасні психотехнології створення адекватної самооцінки, упевненості у собі, придбання спроможності здійснювати новий можливий вибір»; курс розрахований на 16 аудиторних занять.

ІV–й модуль : «Ефективні стратегії: створення позитивної мотивації, відкриття своєї Місії, прийняття рішень і постановки цілей»; курс розрахований на 24 аудиторних занять.

У широкому смислі під рефлексивно-інноваційним тренінгом (РІТ) розуміється практика психологічного впливу, що базується на активних методах групової роботи. При цьому мається на увазі. використання своєрідних форм рефлексивно-гуманістичного навчання знаннями, вміннями і технологіями, тобто сукупності здібностей, засобів і стратегій, які забезпечують усвідомлення і звільнення від стереотипів непродуктивного освітнього досвіду і діяльності шляхом її переосмислення і висунення завдяки цьому інновацій, які ведуть до подолання тих проблемно-конфліктних ситуацій, які виникають у процесі вирішення практичних задач у сфері спілкування, діяльності, особистісного розвитку професійного самовдосконалення і корекції.

Рефлексивно-інноваційний тренінг (РІТ)— це психологічна практика, під час якої особистість переосмислює ситуацію, в якій вона знаходиться, проблеми, які вона хоче вирішити, цілі, які вона прагне досягти через інтенсивний пошук нових шляхів та засобів вирішення завдань, які стоять перед нею.

«РІТ дозволяє» за порівняно не великий проміжок часу вирішити завдання інтенсивного формування і розвитку здібностей, які необхідні для реалізації професійного і особистісного самовизначення, як необхідної умови продуктивного нарощування творчого потенціалу особистості (вчителя, управлінця, менеджера). Цей потенціал, перш за все, втілюється в професійну компетентність, яка являється однією із складових самовдосконалення членів педагогічного колективу та формування готовності до інноваціної діяльності.

Вище зазначені психолого-педагогічні діагностичні та корекційні засоби самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу особистості. — це один із етапів вирішення проблеми:

  • виявлення ефективних методів вивчення та експертизи інновацій; розробки механізмів їх реалізації,
  • формування у членів педагогічного колективу готовності до здійснення інноваційних освітніх проектів.

Все це дасть змогу: регулювати процес розвитку та впровадження педагогічних інновацій, посилити їх практичну значимість та забезпечити цілеспрямованість.

Впровадження у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів «Технології управління процесом самовдосконалення особистості в педагогічному колективі» можливе лише в творчій співдружності, співпраці науковців з науково-методичними установами. А саме інститутами післядипломної освіти педагогічних кадрів, де в ході курсової підготовки управлінці, вчителі, психологи одержують змогу познайомитись і вивчити психолого-педагогічні засоби щодо самовдосконалення особистості педагогів і формування їх готовності та спроможності до інноваційної діяльності. Але за браком часу, який дається одному викладачу для викладання дисциплін в процесі курсової підготовки, можливість у повній мірі оволодіти практичними вміннями, проведення експертизи і корекції мотиваційного середовища ЗНЗ та мотивації самовдосконалення особистості в педагогічному колективі, у слухачів не достатня. Саме тому ефективним є проведення науково-методичних семінарів щодо зазначеної проблеми , у між курсовий період на базі науково-методичних кабінетів (центрів) районих (міських) відділів освіти, освітніх навчальних закладах .

Це дасть можливість:

  • Заощадити державні кошти, які необхідно витратити на відрядження учасників семінарів;
  • Проведення семінарів, тренінгів у тому місці, у той період і в той час який зручний для учасників;
  • Постійний науковий супровід на етапах діагностики, оцінення, оформлення та інтерптитації результатів, прогнозування, а також проведення коррекційної роботи;
  • Тісний контакт науковців, які розробили моделі та технології, з практиками, що впроваджують їх. Це дасть змогу своєчасно проводити корективи і знаходити оптимальні рішення проблем які виникають в процесі здійснення інноваційного освітнього проекту.

метки: , ,

1 комментарий к “Психологічний супровід здійснення інноваційних освітніх проектів: мотиваційний компонент”

  1. Жукова Любовь:

    Цікаво.Є бажання користуватися напрацюваннями автора

Оставьте комментарий

Новости

Акбашев Талгат Фоатович

Программа Фестиваля «Педагогика XXI века»

Авторам и ведущим

Фестиваль «Педагогика XXI века: 20 лет спустя»

Чередниченко Светлана, Крапович Виктор

Спикеры

Григораш Виктор

Лустенко Елена

© 2006-2011 Фестиваль Педагогика XXI века

webstyle disign | карта сайта